Тарас Шевченко. Стихи. Читать онлайн


Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка.  Relax.com.ua предлагает лучшие стихи для прочтения онлайн.

Тарас Шевченко

Узнайте историю жизни легендарного поэта, побывав на увлекательной экскурсии

Тур по Украине: Экскурсия по Шевченковским местам - “Тропами Кобзаря”

Экскурсия по Шевченковским местам

Хотите вернуться на два столетия назад, в эпоху великого Кобзаря? Вы побываете в Переяслав-Хмельницком, в Музее “Заповиту”. Это тот самый дом-музей, в стенах которого в 1845 году Шевченко завещал свою волю народу. Затем в Музее кобзарства. Еще вас ждет бесподобный Витачов с его знаменитой церковью, которую реконструировали по рисункам поэта. И, наконец, живописный город Канев. В этом месте перевернется ещё одна страничка истории, последняя в жизни украинского гения. Интересно? Не сомневайтесь, очень интересно! Ждём вас!

Минають дні, минають ночі

Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь…

Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні… то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої! злої!

21 грудня 1845, Вюнища

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

25 грудня 1845, в Переяславі

Мені тринадцятий минало

Мені тринадцятий минало.1
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в бога ……
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся богу… І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було?
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось1!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось…
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята!
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати —
Нема в мене хати!
Не дав мені бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала …..

Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє… лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.

Бридня!.. а й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим,
Людей і бога не прокляв!

Друга половина 1847, Орська кріпость

Не гріє сонце на чужині

Не гріє сонце на чужині,
А дома надто вже пекло.
Мені невесело було
Й на нашій славній Україні.
Ніхто любив мене, вітав,
І я хилився ні до кого,
Блукав собі, молився богу
Та люте панство проклинав.
І згадував літа лихії,
Погані, давнії літа,
Тойді повісили Христа,
Й тепер не втік би син Марії!
Нігде не весело мені,
Та, мабуть, весело й не буде
І на Украйні, добрі люде;
Отже таки й на чужині.
Хотілося б… та й то для того,
Щоб не робили москалі
Труни із дерева чужого,
Або хоч крихотку землі
Із-за Дніпра мого святого
Святії вітри принесли,
Та й більш нічого. Так-то, люде,
Хотілося б… Та що й гадать…
Нащо вже й бога турбовать,
Коли по-нашому не буде.

Друга половина 1847, Орська кріпость

І виріс я на чужині

І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї:
То одинокому мені
Здається – кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна…
Аж бачу, там тілько добро,
Де нас нема. В лиху годину
Якось недавно довелось
Мені заїхать в Україну,
У те найкращеє село…
У те, де мати повивала
Мене малого і вночі
На свічку богу заробляла;
Поклони тяжкії б’ючи,
Пречистій ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
Її дитину… Добре, мамо,
Що ти зарані спать лягла,
А то б ти бога прокляла
За мій талан.

Аж страх погано
У тім хорошому селі.

Чорніше чорної землі
Блукають люди, повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур’яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..

І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.

І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві… Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Остатні продають штани…

Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать – і мовчать!

А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Меж горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,

Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні.

Друга половина 1848, Косарал

 

СВЕЖЕЕ НА ПОРТАЛЕ
Королевский Каменец

Отправляемся на Юго-Запад страны, чтобы увидеть величие Каменца-Подольского, прочувствовать историческую ценность Хотина ...

Олешковские пески

Олешковские пески- самый крупный песчаный массив Украины и вторая по размерам пустыня ...

Полесская здыбанка

Проведите незабываемый день в украинском Полесье! Ощутите уют полесской хаты и попробуйте ...

Последние летние аккорды. Путешествия по Украине

Календарное лето еще не завершилось. А значит, у каждого из вас есть ...

Поход по Боржаве + водопад Шипот

Этот поход по живописным горам и полянам через буковый лес к самому ...

На волнах вечернего Днепра

Откройте для себя удивительный мир вечернего Киева совсем под другим ракурсом – ...

Экскурсия на Сорочинскую ярмарку. Все на ярмарку!

Хотите окунуться в атмосферу народных традиций, погулять среди исторических сельских “хатынок”, отведать ...

Хортица

Национальный заповедник Хортица - это не только самый большой остров, расположенный на ...

Экскурсия «12 мест, где сбываются мечты»

На нашей волшебной прогулке "12 мест, где сбываются мечты" вы увидите волшебные ...

Шацкие озера

Шацкие озера - это группа из более чем 30 озер, расположенных в ...

Читайте также:

Рапунцель. Братья Гримм

Известный сюжет детской сказки «Рапунцель», или «Дева в башне» наиболее известен нам в записе братьев Гримм. Рапунцель – ...

Иван Дурак. Русская народная сказка

С детства нам известно много русских волшебных сказок, главным персонажем которых является Иван-дурак. Герой обладает качествами, которые трудно ...

«Золотой ключик, или Приключения Буратино». А.Н.Толстой

«Золотой ключик, или Приключения Буратино» - сказочная повесть, написанная Алексеем Николаевичем Толстым по мотивам сказки Карло Коллоди «Приключения ...