Бернардинський монастир. Львів
Бернардинський монастир – це стародавня історико-архітектурна пам’ятка XV століття, яка до сьогодні приваблює львів’ян та гостей міста.
Адреса Бернардинського монастиря:
Площа Соборна, 1
Бернардинський монастир
Бернардинський монастир вперше згадується в 1460 році, коли на місці сьогоднішнього монастиря стояла невелика дерев’яна церква. Монастир бернардинів був побудований поза міськими стінами, тому у нього була своя система фортифікацій, що дозволяє витримати не одну жорстоку облогу.
До теперішнього часу з оборонних стін вціліла лише Глинянська вежа, побудована в 1618году, а також східна частина укріплень.
Архітектором нижньої частини храму став італієць Петро Римлянин. Костел будували з тесаного каменю, у вигляді тринавової базиліки в стилі ренесансу. Висота храму – 22м, довжина – 57,5м.
Протягом 1600-1630-х років будувалася Костельна базиліка св. Андрія. Будівля виконана в стилі італійського ренесансу. Поруч з костелом зводилися келії монастиря.
Після смерті в 1618 році Петра Римлянина, його справу продовжив його учень і послідовник швейцарський архітектор Амвросій Прихильний. Амвросій склав новий план і побудував щит-фронтон ускладненої, винахідливої форми. Саме ця частина є найціннішою пам’яткою Бернардинського монастиря.
Останній третій ярус костелу добудував архітектор з Вроцлава Андреас Бемен. Він же є автором 38-метрової вежі костелу. Вежа виконана в стилі бароко, її силует дуже складний, порізаний, але в той же час витончений і гармонійний. У 1753 році на вежі було встановлено годинник з боєм. Андреас Бемен також завершив обробку фасаду.
На фасаді храму встановлено скульптурні статуї святих Ордену бернардинів, а в нішах другого ярусу – скульптури Матері Божої і апостолів Петра і Павла.
Інтер’єр самого храму багатий розписами 1738-1740-х років. Також його надбання 18 дерев’яних вівтарів 1630-1640-х років. Спочатку підлогу храму було зроблено з тесаного каменю, але в 1738 підлогу переробили на мармурову. У храм ведуть металеві двері XVII століття. Зліва від головного входу знаходиться колодязь, який оповитий безліччю легенд.
Перша служба в Бернардинському монастирі правилася 13 грудня 1611, звідси і пішла ще одна назва монастиря – церква Андрія.