День народження Тараса Шевченка
Щороку 9 березня відзначають день народження великого українського поета та художника Тараса Шевченка. Про життя та творчість великого Кобзаря, про значення цієї особистості у XXI столітті розповість сьогодні Relax).

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1914 року у селі Моринці Черкаської області. Проживши всього 47 років і один день, поет встиг пізнати прикрощі кріпосного життя, сирітство (мати померла, коли Тарасові було 9 років, а батько – на 12 році його життя), побувати на каторгах. Але, разом з цим, полюбити і повірити в Україну – сильну, вільну і прекрасну. Адже навіть будучи відлученим від батьківщини довгими засланнями та арештами, Шевченко не втомлювався прославляти її у своїх віршах, прозі та художніх роботах.
Це цікаво: Шевченко за рік до смерті (1860) удостоївся звання академіка Імператорської Академії мистецтв (Росія). Відомий Тарас Григорович та як етнограф.
Значимість особистості майстра дуже велика: на прикладі його біографії можна чітко простежити всю історію Центральної та Західної Європи XX століття. Епохальність цієї людини також чітко видно в головному творі його життя – книзі «Кобзар». Це видання є яскравою метафорою національної пам’яті, ключ до розуміння прагнень самого поета та його життєвих ідеалів, символ негласної козацької клятви – бути з Батьківщиною до кінця!
Сьогодні ж безсмертна робота поета має славу чи не пророчу. З’явившись на світ за два століття до бунтівних подій сучасності, Шевченко зумів передбачити і радість визволення, і гіркоту нерівної боротьби. Його рядки подарували натхнення і силу мільйонам: не дарма одним із негласних гасел Євромайдану стала фраза «Борітеся – поборете, Вам Бог помогає»!
Це цікаво: День народження Кобзаря (9 березня) входить до Всесвітнього календаря пам’ятних і знаменних дат ЮНЕСКО.
На прикладі молодих виконавців нескладно спостерігати роль Тараса Шевченка в сучасній культурі. Адже дуже успішні спроби перезавантаження творчості Кобзаря сучасними композиторами перетворюють його вірші та псалми на пісні та своєрідний кітч, завдяки чому люди починають почитати його не тому, що так ще зі школи заведено, а щиро й по-справжньому.