День українського кіно

Початком українського кінематографа, мабуть, можна вважати день, коли відомий фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронологічних сюжетів, і в грудні 1896 року один із них продемонстрував у абсолютно не влаштованому для цього місці – у Харківському оперному театрі.

І через 100 років – 1996 року – указом Президента України Леоніда Кучми друга субота вересня відзначається під знаком Українського кіно.

Якщо спитати на вулиці молодих людей, що вони знають про українське кіно, навряд чи ви зможете отримати зрозумілу відповідь. Добре, якщо хтось згадає про кіностудію імені Довженка, та про Богдана Ступку. Хоча протягом ста років український кінематограф розвивався досить швидко і подарував світу багато відомих імен та картин, що запам’ятовуються.

Relax.com.ua коротко розповість вам про українського кінематографа від його стрімкого початку до сьогоднішнього занепаду, який цілком очевидно триватиме ще кілька років.

Після того, як Альфред Федецький вперше познайомив українського глядача з кіно, популярність кінематографу в дореволюційній Україні швидко набрала обертів.

1922 року в Україні було засновано Всеукраїнське фотоуправління, завдяки якому 1928 року розпочала свою роботу Київська кінофабрика, якій за кілька років судилося стати легендарною кіностудією імені Олександра Довженка. До того ж завдяки цьому управлінню з’явилися такі кіностудії, як Одеська та Ялтинська.

1930 році на екрани країни вийшов перший звуковий фільм, знятий Д. Вертовим. Це була документальна стрічка, присвячена Донбасу, яка одержала гучну назву «Симфонія Донбасу».

У ХХ столітті український кінематограф розвиває свою власну кіношколу, на яку багато професіоналів та аматорів почали звертати увагу як у Радянському Союзі, так і за кордоном. На екрани виходять фільми, які досі вважаються скарбом нашої культури, а імена визначних діячів кінематографу все ще пам’ятають багато українців. Фільми за участю Леоніда Бикова, Івана Миколайчука, Богдана Ступки та інших відомих акторів українського походження ще довго житимуть у наших серцях, як би не змінювалися часи і який уряд не приходив би до влади, ми завжди пам’ятатимемо людей, які всі свої сили та життя поклали на розвиток рідної країни та кінематографа.

Хоча варто з жалем визнати, що зараз українському кінематографу похвалитися нема чим. І навіть програма розвитку кіноіндустрії в Україні, метою якої є створення належних умов для створення конкурентоспроможної галузі, не може зупинити занепад національної кіноіндустрії.

Сьогодні в Україні існує і поки що діє п’ять державних кіностудій – Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка, національна кінематика України, відома раніше як кіностудія науково-популярних фільмів, Українська кіностудія анімаційних фільмів, Українська студія хронікально-документальних фільмів та Одеська кіностудія. А також налічується понад тридцять приватних студій, які не лише знімають реклами та кліпи, а й намагаються створювати українське кіно. Хоча на кіноринку України понад 95% займають кінокартини виробництва зарубіжних кіностудій.