Міжнародний день кіно
28 грудня – Міжнародний день кіно, який відзначають у всьому світі. Всі фільми дуже різні, і, мабуть, кожен з нас має переваги. Хтось любить розслаблятися під час перегляду фільму, тому вибирає легкі, «ненапружені» мелодрами чи комедії. Під них можна відпочити, відкинувшись у зручному кріслі кінотеатру або розвалитися на дивані будинку, де ніхто і ніщо не відволікатиме від споглядання кінострічки.
За що ми так любимо такі фільми? Можливо, ми отримуємо цікавий шанс поспостерігати за чужим життям – хай і придуманим, але не менш цікавим і часом більш захоплюючим, ніж власне. Нерідко ми намагаємося поставити себе на місце головних героїв фільму, іноді ми сперечаємося з ними, іноді погоджуємось.
Також приємним способом відпочити та збагатити свою уяву буде перегляд кінокартини у стилі фентезі чи фантастики, яких зараз у кінопрокаті стає дедалі більше. Невже ви не бажаєте вирушити в таємничі, незвідані світи разом із героями фільму? Тим більше, що самому робити нічого не проходиться – просто влаштуватися зручніше та постаратися викинути з голови всі непотрібні думки та переживання. Власне, це чудовий спосіб відпочити, погодьтеся?
У той же час, комусь подобаються серйозні кінокартини, під час яких можна задуматися про щось важливе, зосередитися на тому, що у звичайному житті фігурує не так і часто. Нерідко кіномани, які віддають перевагу серйозним фільмам, люблять психологічні картини чи документалістику. Документальні фільми трохи відрізняються від інших, але без них неможливо уявити все багатство кінопростору. Нерідко документальні, дослідницькі фільми знімають на історичні теми, присвячуючи їх певній події.
Деяким людям подобаються жахи, комусь детективи, а хтось божеволіє від історій про ковбоїв – на щастя, сучасний дискурс кінематографу дарує нам можливість насолоджуватися улюбленим жанром та улюбленими кінокартинами абсолютно спокійно!
Проте колись люди навіть не підозрювали про можливість створення, зберігання та демонстрації інформації у форматі відео. Вперше ця ідея з’явилася у братів Луї та Огюста Люм’єрів. Вони зайнялися ідеєю «фіксації миттєвого руху», але незабаром після елементарних фотографій почали роздумувати про те, як із цих фотографій скласти цілий процес людських пересувань. Першим фільмом, знятим за технологією Люм’єрів, і першим фільмом у всесвітній історії взагалі стала короткометражка з простою назвою: «Вихід робітників із заводу Люм’єр».
Брати зробили ряд послідовних фотографій, які потім складалися в одну «лінію» (як ми зараз сказали б, стрічку, а точніше кінострічку), цю стрічку вони намагалися прокручувати з пропорційною швидкістю, і в результаті отримали цілком реалістичний рух маленьких чоловічків на екрані свого апарату для перегляду фотографій.
Однак ця короткометражка була не такою цікавою, як наступна. «Вихід робітників із заводу Люм’єр» Луї та Огюст показали лише своїм близьким друзям та родичам, а після одноголосного та схвалення вони взялися за роботу над наступним проектом, який і започаткував всю сучасну кіноіндустрію.
Пропрацювавши над другою у світі короткометражкою під назвою «Прибуття поїзда на вокзал Ла Сіота», брати Люм’єр продемонстрували цей міні-фільм широкому загалу 28 грудня в Парижі. Зібравши в «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинок майже сотню людей, Луї та Огюст Люм’єри заявили, що вони готові продемонструвати світові «відкриття нової доби у світі фотографії». Так воно й сталося. 28 грудня 1895 стало початком нової ери у світі технологій.