Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерську Лавру по праву вважають однією з головних православних святинь України і сюди досі з’їжджаються паломники з різних країн світу. Чудовий архітектурний ансамбль, що входить до складу Києво-Печерського історико-культурного заповідника, привабливий і для іноземних туристів, і для корінних киян. Останні – завжди знають куди піти в Києві, щоб просто прогулятися красивим затишним парком, подивитися на багаті колекції численних музеїв і долучитися до зцілюючого спілкування з Богом.

Історія Києво-Печерської Лаври

Києво-Печерська Лавра була заснована в ХI столітті ченцями Антонієм, родом з Любеча, та Феодосієм, на плечі якого лягли всі турботи щодо організації чернечого побуту. Самітник Печерський жив у Варязькій печері з 1051 по 1054 роки. Стародавня історія цього місця нерідко стає об’єктом для захоплюючих екскурсій по Києву – автобусних або пішохідних оглядових, а також тематичних та унікальних авторських.

Це цікаво: Згідно з літописом, початок Києво-Печерської Лаври поклав священик Іларіон, якому сподобалася непроглядна лісиста місцевість. Ще за часів Ярослава Мудрого він викопав на схилах Дніпра «малу печеру», де день у день усамітнювався для молитов.

Назва Києво-Печерської Лаври походить від слова печери, які знаходяться на її території. Примітно, що печери з’явилися задовго до храму. Так, Кам’яна церква була закладена лише у 1073 році, а її будівництво закінчили через 16 років. Авторами фресок та мозаїк виступили цареградські художники.

Це цікаво: Міська вулиця, багатолюдний монастир, а грецькою «лавра» – це важливе слово для всіх віруючих, адже саме так називають храми, які мають особливе історичне та духовне значення.

Парадоксально, але чудовий ансамбль Києво-Печерської Лаври формували майже 900 років і кожна епоха залишала свій слід. Зараз Києво-Печерську Лавру можна умовно поділити на три зони: Верхня Лавра, розташована на відносно рівному плато; ближні печери – в лощині на укосі гори і далекі печери – на височини. До речі, саме печери викликають особливий інтерес у туристів, які заїжджають сюди під час екскурсій Києвом.

За часів Київської Русі Лавра почала грати роль освітньої установи — академії православних правителів, куди з’їжджалася гризти граніт науки знати. У наші дні тут навчаються ті, хто вирішив пов’язати своє життя зі служінням Богові.

Це цікаво: Києво-Печерська Лавра є прикладом чи не єдиного храму на Русі, який ніяк не залежав від князівської влади. Саме тому вже наприкінці XI століття тут виник масштабний культурний центр, де створювалися книги, писалися літописи та житія святих, складалася духовна музика. Києво-Печерська Лавра стала творчою колискою Аліпія, Агапіта, Нестора Літописця та безлічі інших уславлених ченців.

У 1171 р. печерських настоятелів стали називати архімандритами і до 1240 року близько 50 служителів Києво-Печерської Лаври отримали честь стати єпископами в храмах Давньоруських міст. Однак багатьох їх спіткала смерть від руки монголів, які зруйнували Київ (і Лавру зокрема) під керівництвом хана Батия. Але, незважаючи на їхню лють, храм не припинив діяти і незабаром завдяки старанням місцевих священнослужителів, став ще кращим, ще величнішим.

Почесний статус Лаври монастир отримав аж через 400 років – у 1688 році. А ще через три століття, у роки Великої Вітчизняної війни, його знову зруйнували. Свято-Успенський собор, підірваний 3 листопада 1941 року, відновили всього кілька років тому.

Шукаєте, що подивитися у Києві? Вирушайте до Києво-Печерської Лаври, де ви не тільки помилуєтеся красою архітектури або зможете тихенько помолитися Богу, а ще й дізнаєтесь багато цікавого у численних музеях та на виставках – у музеї мініатюр, музеї коштовностей та інших.

Поруч знаходяться: Галерея Лавра, Співоче поле, Музей історії ВВВ, Парк Вічної Слави, Музей мініатюри, Мистецький арсенал

Станція метро: Арсенальна

Як дістатися: адреса Києво-Печерської Лаври

вул. Мазепи Івана (Січневого повстання), 17-25 (метро «Арсенальна»)