Будинок Лібермана

Появі в Києві Будинку Лібермана, який відомий також як “пряничний будиночок”, завдячують нещасному випадку, що стався з міським головою Санкт-Петербурга Федором Треповим. У 1878 році на чиновника було скоєно замах, після якого він вирішив переїхати до Києва.

Чому саме сюди, спитаєте ви? Справа в тому, що вісім років тому до Трепова за допомогою звернувся архімандрит Видубицького монастиря. У зв’язку з будівництвом залізничного мосту через Дніпро, повз Видубицьку обитель проїжджало чимало пасажирів, а зовнішній вигляд київської святині залишав бажати кращого. Трепов не тільки став опікуном монастиря, а й зібрав 13000 рублів добровільних пожертвувань, які були передані до монастиря.

Дім Лібермана фото

Вирішивши оселитися в Києві, Федір замовив відомому архітектору Володимиру Ніколаєву проект одноповерхового особняка. Вже навесні 1879 року розпочалося будівництво. У 1890 році будинок викуповує єврейський купець Сімха Ліберман, який замовляє тому ж самому архітектору реконструкцію будинку. В результаті, у будинку з’являється бічне і ліве крило, а також добудовується другий поверх. Щоб будівля виглядала більш величною, парадний вхід піднімається на рівень вище підлоги першого поверху, а також облаштовуються двосторонні пандуси та центральні сходи. Своє творіння Володимир Миколаїв виконав у стилі неоренесансу, прикрасивши його пишним ліпленням, орнаментами та кованим металом.

Починаючи з 1917 року, у особняка почалося нове, не найкраще життя. Спочатку в ньому розмістилося військове міністерство УНР, а потім у будівлю перебрався штаб контррозвідки київського військового округу, незважаючи на те, що після смерті Лібермана нерухомість мала перейти його дітям.

У 1953 році особняк був переданий до Спілки письменників України і є його центром дотепер. Щороку в його стінах проводиться близько 250 різноманітних заходів – від майстер-класів молодих авторів до творчих вечорів.

Цікаві факти про Будинок Лібермана:

“пряничний будиночок” – неофіційна назва Будинку Лібермана, який будинок отримав завдяки зовнішньому вигляду – облицювальна плитка і справді нагадує пряники;
на прохання Лібермана в одній з кімнат була зроблена розсувна стеля, що дозволяло господарю під час іудейського свята Суккот молитися просто неба, не покидаючи будинку.

Поруч знаходяться: Маріїнський парк, Маріїнський палац, Будинок вдови, що плаче, Арабський будиночок, Шоколадний будиночок, Музей води, Хрещатик, Майдан Незалежності, Національний академічний театр ім. І. Франка, Київський театр ляльок

Станція метро: Хрещатик