Київський метрополітен Метро Києва
Київський метрополітен – це найбільший метрополітен України. На момент відкриття київського метрополітену, яке відбулося 6 листопада 1960 року, він став третім за рахунком у СРСР після московського та ленінградського.

На сьогоднішній день Київський метрополітен налічує три діючі лінії з 50 станціями. З них 6 станцій – наземні. Між лініями організовано три підземні пересадочні вузли в центрі міста. Це вузли «Майдан Незалежності» – «Хрещатик», «Палац спорту» – «Площа Льва Толстого» та «Театральна» – «Золоті ворота».
- Першою було закладено Святошино-Броварську лінію, яку було відкрито 6 листопада 1960 року. Ця лінія має довжину 22,7 км. Ця лінія має 6,7 км. наземної ділянки, яка перетинає річку Дніпро двома метромостами. Ця лінія є найбільш завантаженою.
- Друга лінія Куренівсько-Червоноармійська була введена в експлуатацію 16 грудня 1976 року. Вона має довжину 18,5 км. та 16 станцій. Це єдина лінія київського метрополітену, яка не має наземних ділянок та не перетинає Дніпро.
- Третя лінія, Сирецько-Печерська, була введена в експлуатацію 31 грудня 1989 року. Лінія має довжину 23,9 км та 16 станцій.
Найглибшою станцією Київського метрополітену є станція “Арсенальна” (105,5 м). Це не лише найглибша станція у Києві, а й найглибша станція Європи.
Лінії київського метрополітену перетинають усі 10 районів міста, але покриття вельми нерівномірне: у Шевченківському районі – 11 станцій, у Печерському – 9, у Дарницькому – 7, у Голосіївському – 5, в Оболонському та Дніпровському – по 4, у Подільському та Святошинському – по 3, у Солом’янському 2 і, у Деснянському – лише одна.
Найбільш завантаженими станціями метрополітену є станції «Лісова», «Вокзальна», «Петрівка», «Либідська», «Лук’янівська» та «Позняки».
Київський метрополітен має кілька невідкритих станцій, що знаходяться на третій лінії – це станції «Телічка» та «Львівська брама». Станції немає виходів поверхню, у своїй самі станції готові на 30-70 %. Ще є заділ під станцію «Герцена», яка знаходиться між станціями «Лук’янівська» та «Дорогожичі». Ці станції перебувають у «замороженому» стані понад 15 років.
Схема Київського метрополітену
