Світла Христова Неділя (Великдень) – 2025
Великдень, або Світла Христова Неділя – найдавніше християнське свято, найбільш значуще для церкви і одне з найулюбленіших у народі. Це точка відліку нового життя, що тріумфує над смертю, час радості та надій на краще. А ще – чудовий привід зібратися на сімейне застілля з писанками та крашанками, паски та іншими чудовими великодніми стравами.
Святкування Великодня пов’язане з безліччю різноманітних традицій, що сягають корінням у далеке, дохристиянське минуле. Історія виникнення деяких їх широко відома, тоді як версії походження інших розчинилися у глибині століть.
Напередодні Воскресіння Христового команда Relax виявила безліч цікавих фактів, пов’язаних з цим знаменним днем. Чим і вирішила поділитись з вами, друзі. Отже, розкриємо кілька великодніх загадок!
Календарна плутанина: чому змінюється дата Великодня?
Не секрет, що Великдень – свято «непосидюче». Рік у рік вона посідає різні числа. Як же так вийшло? Виявляється, дату обчислювали в давнину і досі обчислюють не за сонячним, а за місячним календарем.
У 325 році Перший Нікейський собор ухвалив відзначати світле торжество в першу неділю після першої весняної повні. Яке, своєю чергою, настає після весняного рівнодення.
Цей принцип є вірним і для католицького, і для православного Великодня.
А один з одним свята різних канонів часто не збігаються через знамениту календарну реформу зразка XVI століття. Тому в наші дні в 45% випадків католики зустрічають Неділю Христову на тиждень раніше за православних. Як, власне, і цього року.
Як би там не було, у більшості європейських країн, а також в Австралії Великдень є офіційним вихідним днем. У багатьох державах Страсний тиждень також радує школярів і студентів довгоочікуваними канікулами.
У нас з вами теж є можливість гарно відпочити у світлу Неділю та в прилеглі до неї суботу з понеділком.
Ab ovo: у чому суть писанок та крашанок?
Звичайне яйце уособлює зародження життя, його ж відродження і цілий Всесвіт. А ось звичаєм розфарбовувати яйця до Великодня існує одразу кілька пояснень.
За однією з версій, християни переосмислили традицію римлян, які присвячували виготовлення кольорових яєць імператору Марку Аврелію. Вважалося, що в день його народження відбулася дивовижна подія: курка знесла яйце з червоними крапками.
Інше переказ пов’язує появу перших крашенок з Дівою Марією, що розважала маленького Ісуса фарбуванням яєць.
А найпопулярніша легенда свідчить, що ще один римський імператор, Тіберій, наважився зухвало поводити себе з Марією Магдалиною. Коли та прийшла подарувати йому яйце і повідомити благу звістку, Христос воскрес! – монарх різко заперечив, мовляв, Воскресіння Христа так само неможливо, ніби куряче яйце раптом почервоніло. Не встиг він домовити, як подароване правителю яйце стало криваво-червоним.
Що ж до наших пращурів, то задовго до знайомства з християнською культурою у слов’ян також було прийнято зустрічати весну, розфарбовуючи яйця.
Секрети цієї копіткої роботи передавалися з покоління до покоління. І, звичайно ж, зазнавали деяких змін. У результаті у крашанок з’явилися «молодші сестри»: малеванки, дряпанки, цятки і, нарешті, писанки.
Останнім споконвіку надавалося особливе значення: цей маленький витвір мистецтва до цього дня виступає як оберег від різних бід і хвороб. Крім того, писанки дарують на знак примирення та кохання, і навіть використовують у магічних ритуалах.
Диво-звір: звідки взявся великодній кролик?
Поки українські дітлахи (та й дорослі теж) передчувають веселі «бої» крашанками, в Європі та США їхні однолітки з нетерпінням чекають на візит великого кролика. Цьому симпатичному звірятку доручено напередодні Воскресіння Христового ховати в затишних місцях різнокольорові яйця. Хто вранці знайде кроляче «гніздо», той молодець, добре поводився весь рік.
Легендарний диво-звір, що красується на листівках, у вигляді солодощів і іграшок веде свій родовід чи то від персонажа старовинної німецької казки, чи то від язичницьких божеств родючості.
Імовірно, початок культу великоднього кролика дало Тевтонське божество зорі та весни Еостра (судячи з усього, англійська назва Великодня, Easter, також пішла від неї). Вухань був символом богині і, за переказами саме кролик ніс світильник висхідної з ранку на небо богині. Сама ж легенда про великодній кролик вперше документально відзначена в XVI столітті. А в 1680 року було опубліковано перше оповідання про кролика, який відкладає яйця і ховає їх у саду.
Треба сказати, що вухатий пухнастик нині обаяв і Україну. Помічали, скільки плюшевих, сувенірних і, звичайно, шоколадних та марципанових вухатих дивиться на нас із вітрин із наближенням Великодня? А скільки пушистиків красується на листівках! Більше, напевно, тільки різновеликих іграшкових курчат, що продаються буквально на кожному кроці.
Цікавий факт: Є на Донеччині невеликий населений пункт з гучною назвою Ялта. Так ось, у 2011 році тут було зафіксовано великодній світовий рекорд у вигляді паски заввишки 2,4 метри. Важила ця гігантська паска більше двох тонн!
Не забудьте розпочати ранок Великодня з звернення до близьких і друзів: «Христос Воскрес», на що ті повинні відповісти: «Воістину Воскрес». Головне цього дня – не свариться, пробачити всі образи, радіти сонцю та усвідомити цінність життя.
Relax.com.ua від щирого серця бажає вам, щоб Світла Христова Неділя принесла вам радість. Нехай у вашому святковому кошику будуть найяскравіші крашанки, найоригінальніші писанки та найсмачніші паски. І нехай ваша доля буде така ж мила і добра, як чарівний пасхальний кролик. Зі святом! Христос Воскрес!