Масляна
Святкування залежить від початку Великого посту, який у свою чергу залежить від дати Великодня. Дата свята змінюється щороку, тому й Масляниця не має фіксованої дати початку. Зазвичай свято посідає лютий – початок березня.
Читайте також: Масляна: обряди та традиції про які ви не знали
Масляна в Україні завжди відзначається весело, з народними гуляннями, приготуванням різноманітних смачних страв та багатьма іншими традиціями святкування, про які сьогодні розповість relax).
Історія свята
Ще в дохристиянський період європейські народи відзначали свято проводів зими та зустрічі весни. Пізніше цей час припадав останній тиждень перед Великим постом. Цей тиждень у східних слов’ян і, зокрема, українців став називатися Масляною. Таку назву свято отримало через дозвіл перед Великим постом вживати в їжу вершкове масло, молоко та рибу.
Народні традиції зберегли для святкування Масляної деякі язичницькі обряди, пов’язані з культами предків, сімейно-родових відносин та іншим. Взяти хоча б головну олійну страву – млинці; Форма млинців є язичницьким символом сонця.
Традиції святкування Масляної
Оскільки після масляного тижня настає семитижневий суворий піст, вважалося, що щодня Масляниці треба провести весело. Традиційно щодня цей день має свої особливості.
У понеділок заміжні українки обиралися в корчмі, щоб випити чарку, співати, танцювати та повеселитися. Виконувати домашню роботу цього дня було заборонено. Цікаво, що якщо чоловіки бажали приєднатися до жіночих забав, до їхніх ніг прив’язували дерев’яні «колодки», які можна було зняти, виставивши компанії магарич.
У вівторок за традицією жінки знову йшли до шинку або в гості до подруг. Чоловіки цього дня готували їсти та ходили будувати снігові гірки. Цими гірками треба було якнайдалі проїхати на санях. Вважалося, що той, кому це вдасться, незабаром розбагатіє.
Середовище на Масляну називалося «зноба-баба». Цього дня зяті йшли до тещ на вареники, млинці чи оладки.
У четвер вся родина збиралася за святковим столом та влаштовувала змагання на швидкість поїдання млинців. Хто впорається із завданням найшвидше, буде багатим успішним господарем із чудовим урожаєм.
А в п’ятницю вже зять пригощав тещу смаколиками. Існував також цікавий звичай: на санях зять катав тещу вулицями. Якщо теща кохана, то зять возив її гладкою дорогою, якщо ж вона зла людина – по нерівностях і вибоїнах.
У суботу господині приймали будинки рідних чоловіка. Цей святковий вечір називався «золовчині посиденьки».
Днем воскресіння було прийнято вибачатися за різні образи у родичів та друзів, тому цей день має назву Прощена неділя. А ввечері сім’я збиралася за столом поїсти вареників із сиром та сметаною. Також в останній масляний день спалювали опудало зими-Масляниці. Спалюючи опудало, у вогонь також кидали непотрібні речі, погані думки та неприємності минулого року. Після спалення зими народ продовжував веселитися.
Якщо ви думаєте про те, як святкувати Масляну сьогодні, цілком можете дотримуватися стародавніх традицій, підлаштовуючи їх до теперішнього часу. Адже зібратися з подругами в кафе, сходити в гості, покатати тещу на автомобілі не так уже й складно! Також зазначимо, що зараз у Києві є багато місць, де проводять народні гуляння на Масляну.