Святвечір
Святвечір (Святий Вечір) святкують напередодні Різдва Христового. У багатьох країнах, в тому числі й в Україні, його прийнято відзначати 24 грудня (за новим стилем). Раніше Різдвяний святвечір припадав на 6 січня (за старим стилем). Наш український святвечір називається «Святвечір», цього дня люди посилено готуються до святкування Різдва.
Традиції свята
Різдвяним святвечором починаються святки: це два тижні зимових свят, які завершуються у день Хрещення Господнього. Зі Святого Вечора за традицією народ починає колядувати з піснями-колядками.
Крім того, Різдвяний святвечір – це останній день Різдвяного посту. За звичаями цього дня християни нічого не їдять аж до появи на небі першої (на згадку про Віфлеємську) зірку. Коли ж яскравий вогник на небі з’являється, люди починають святкування: на різдвяному столі має бути сочиво (від назви якого походить назва самого Святвечора; також називається кутею) та 11 інших пісних страв.
За старими традиціями передріздвяна вечеря проходила з особливими символічними обрядами. До заходу сонця господар будинку та вся його родина молилися. Потім господар запалював воскову свічку і прикріплював його до буханця хліба, що лежав на столі. Також господар приносив в будинок в’язку сіна або соломи. Такий традиційний атрибут свята означав пробудження природи, а також пам’ять про ясла, які поклали новонародженого Ісуса Христа. Соломою встеляли лави та підлогу в хаті.
Перед початком святкової трапези господар будинку брав горщик із кутею і тричі обходив із цим горщиком будинок. Декілька ложок різдвяного сочива потрібно було викинути просто на вулиці, символічно пригостивши духів. Тільки після таких обрядів сім’я сідала за стіл.
Коли вечеря закінчувалася, залишки куті розносили біднякам, а потім починали колядувати. Молоді дівчата та хлопці збиралися разом і ходили до багатьох будинків співати святкові колядки. За це вони отримували гроші, хліб, пироги чи іншу святкову їжу.
З такими колядками та святковим вертепом молоді люди ходили до ранку. Крім того, під час свят багато дівчат гадали. З настанням Різдва Христового на святковий стіл дозволялося ставити м’ясні страви.